Ми живемо в період масового запровадження технологій Четвертої промислової революції (4IR), які розгортаються в різних сферах людського життя, включаючи фінанси і самі ринки.
Оскільки деякі з технологій, зародившись в підсистемі глобальної економіки, мають глобальний запит, як з боку громадськості, так і інвесторів, вони швидко поширюються по всьому світу, зв’язуючи його в єдину систему.
Технології, які лежать в основі 4IR, зазвичай називаються структурою ABCD (штучний інтелект, блокчейн, хмара та дані (Big Data), а також машинне навчання та біометрія), мають транскордонний характер. Однак, є логічним припущення, що при використані ABCD у будь-якому куточку Землі повинні враховуватись передумови, встановлені поняттями домінуючого дизайну продукту та сприйняття громадськістю технологічного ризику і соціальних вигод у порівнянні з технологічними ризиками. Ймовірно, що їх регулювання не може бути фрагментарним і залежати від інтересів певних груп людей чи класів за рахунок базових принципів технологій.
Історія нашої цивілізації має неодноразові приклади того, як нові технології змінювали світ, і це перш за все землеробство, паровий двигун, залізниця, ядерні технології…
Комп’ютерні і криптографічні технології, якими перш за все зацікавились фінансові ринки, виявили прямий вплив на сектор глобальних фінансів, зробивши його найбільш оцифрованим сектором світової економіки. Більш того, цей вплив підштовхнув цілу хвилю технологічних зрушень для задоволення потреб споживачів, які сприйняли нові технологічні ризики у фінансовій сфері, відчувши більш значні переваги від їх використання.
Змодельовані як лінійні системи, фінансові ринки сьогодні набули глобального характеру без єдиного центру контролю, що спровокувало їх непередбачуваність. Це відбувається внаслідок нелінійних ефектів зворотнього зв’язку, що виникає в результаті взаємодії учасників ринку, які створюють підсистеми на базі самоорганізованої поведінки. Організаційна складність фінансової системи пояснюється не тільки впливом інвесторів і потребами ринку, але й відмінністю регуляторних систем в різних країнах.
Цей фрагментарний вплив на систему, який здійснюється на базі різних законів щодо її фрагментів, не дозволяє робити висновок про властивості цілісної системи.
Існує думка, що впровадження інноваційних технологій, скоріш за все призведе не до регулювання фрагментів у підсистемах, а до регулювання цілих секторів економіки, наприклад, поштових послуг з використанням безпілотників чи запровадження фінансових правил для компаній роботизованих консультантів.
В той же час технології ABCD, створюючи нові можливості для бізнесу, забезпечуючи прозорість завдяки блокчейну, та сприяючи створенню складних організаційних систем, в майбутньому, скоріш за все, не будуть створювати жорстких обмежень для новостворених секторів економіки, так само як і регуляторні органи, що будуть піддавати трансформації загальні правила регулювання на користь його спрощення.
Наразі структура сприятливих технологій ABCD, що використовується фінтехнологіями, при створенні продукту в значній мірі керується нормативами регулювання, які слідують, але відстають від розвитку інноваційних технологій і розповсюдження продуктів глобального використання.
Нині все більшого значення набуває поняття глобальних технологічних ризиків (GTR), яке вимагає внесення змін до регуляторних підходів в усьому світі.
В фінансовій сфері це пов’язане з тим, що набуло глобального розмаху не тільки добровільне використання криптовалютних переказів, наприклад з використанням Bitcoin, де користувачі не завжди можуть оцінити супутні ризики, а також з поширенням майбутніх ризиків в сфері запровадження цифрової валюти центральних банків (CBDC), яка законодавчо потребує регулювання і нагляду.
Цьогорічний Всесвітній економічний форум в звіті «Глобальне дослідження сприйняття ризиків» (GRPS) назвав недостатніми зусилля міжнародної спільноти зі зменшення ризику в сфері новітніх технологій.
Чи буде сприйнята ідея вбудованого нагляду в новостворених секторах економіки – наразі питання риторичне.
Використане посилання на статтю
